29.03.2024

Вишгород Газета ONLINE

Вишгород – офіційний сайт газети, новини сьогодні, архів. ONLINE

Людина народжується для щастя

Алла СТУДЗИНСЬКА

28 квітня 1943 року вона з’явилася на світ. У такий важкий час, у складний для країни рік Маргарита Олабіна все ж народилася під щасливою зіркою. Хоча не все було безхмарно в її житті…
Батька свого вона ніколи не бачила. Він, військовий льотчик, загинув під час бойового завдання десь у тилу ворога. Чи літак збили, чи він упав у море… Ніхто нічого не знав – увесь екіпаж пропав безвісти. У пам’ять про батька зберігся лише жетон, який він залишив, відлітаючи у ворожий тил…

Голодні воєнні й повоєнні роки зробили своє – Маргарита росла кволою, хворобливою. Не встигала перехворіти на кір, як підхоплювала скарлатину або запалення легень. По півроку через це не ходила до школи. Згадує: «До чотирнадцяти літ я навіть сміятися не вміла…»
Лікарі настійливо рекомендували змінити клімат, краще – на кримський. І мати, рятуючи доньку, переїхала з трьома дітьми ближче до Керчі. Там дівчина ніби на світ народилася. З’явився рум’янець на щічках та й самі щічки, заблищали оченята, а вуста розквітли усмішкою. Незабаром вступила до залізнодорожного технікуму на будівельне відділення. Отримала спеціальність, знайшла друзів…
Доля привела її до Вишгорода 37 років тому. Працювала старшим інженером Тресту «Вишгородсільбуд». Відповідальної роботи було багато. Працівники Тресту споруджували будинки у Вишгороді, приміщення кінотеатру «Мир», відомий в Україні племптахозавод «Поліський». У чоловічому колективі слово Маргарити Олександрівни було твердим і впевненим. Її поважали за компетентність, за справедливість і вимогливість.
Після аварії на Чорнобильській АЕС «Вишгородсільбуд» розформували і М. Олабіна перейшла до субпідрядної організації, що знаходилась у Києві. Працювала начальником виробничо-технічного відділу.
Вийшовши на заслужений відпочинок, не прагнула спокою, адже звикла весь час бути у вирі подій. Вона й сьогодні – член ветеранської організації міста, голова первинної організації ветеранів № 9 («Гора»), староста хору «Ветеран», активна помічниця президента Благодійного фонду «Святої Ольги». Встигає всюди із задоволенням. І головне – залишається при цьому оптимістичною, впевненою в тому, що затрашній день буде кращим і принесе тільки добро. Це тому, що вона сама несе добро ближньому, легко піднімає настрій тим, хто поруч, і переконує кожного: людина народжується для щастя!